Експропріація – це процес, за яким держава або інший владний орган позбавляє особу або організацію власності на певне майно чи ресурси з певних соціальних, економічних або публічних причин. Цей термін використовується в юридичному та економічному контексті і може означати відчуження власності без згоди власника в обов’язковому порядку.
Експропріація може мати наступні риси:
- Публічна користь: Зазвичай експропріація здійснюється з метою загальної публічної користі, наприклад, для реалізації проектів важливої інфраструктури, які можуть покращити громадське благо.
- Відшкодування: Зазвичай особі чи організації, якій було експропрійовано майно, надається певна компенсація за втрачену власність. Ця компенсація має бути справедливою та розумною.
- Легальність: Експропріація має бути проведена відповідно до законодавства та правових процедур, які регулюють такий процес. Влада повинна мати відповідний юридичний підставу для проведення експропріації.
- Сприяння загальному благу: Окрім публічної користі, експропріація може також сприяти здійсненню стратегічних планів розвитку країни або регіону.
- Попередження: У багатьох випадках власник майна повинен бути повідомлений про намір експропріювати його майно та має мати можливість висловити свою точку зору чи оскаржити рішення.
Експропріація може стати об’єктом дискусій через конфлікт між публічною користю і правами власності. В деяких випадках експропріація може викликати соціальні, економічні або правові проблеми, які потребують збалансованого підходу з боку влади.