Гегельянство (також відоме як гегеліанство) – це філософська система, розроблена німецьким філософом Георгом Вільгельмом Фрідріхом Гегелем. Ця філософська школа була розповсюджена в XIX столітті і мала великий вплив на подальший розвиток філософії, політики, соціології та інших наук.
Гегельянство стверджує, що істинне розуміння світу може бути досягнуте шляхом розкриття діалектичних зв’язків між протилежностями. Гегель вважав, що розвиток історії, культури та ідей пов’язаний з протиріччями та суперечностями, які поступово розв’язуються шляхом процесу, відомого як “діалектика”.
Центральною концепцією гегельянства є “абсолютний дух” – ідея про духовний розвиток людства, який виявляється через історію. Гегель вважав, що історія прогресує через розробку “тези”, її відхилення або “антитези” і підтвердження “синтезу”, що включає в себе позитивні аспекти обох.
Гегельянство також має важливі застосування у політичній філософії. Гегель вважав, що політична організація суспільства розвивається від “тоталітарних” форм до більш вільних та демократичних структур.
Хоча гегельянство стало об’єктом критики з боку багатьох філософів, воно залишається важливим елементом в історії філософії та впливає на дослідження в різних галузях знання.